Крила/Wings

Прийшла до вас в коментарі повторно, бо на цей раз відкрила усі фінали. Справжній фінал так само важкий, як власне і вся історія і весь цей досвід. Але все вам вдалося дати надію. Хоча боляче, безмежно боляче за всіх викрадених дітей.

Повторюсь, що дуже подобається опрацювання теми і як ви її подали, через які сенси показали жах війни. Це робить вашу гру та саму історію такою потужною. Я навіть думаю, якщо доопрацювати проблеми з розумінням хто що говорить і полегшити читання тексту - ваша історія має бути перекладена англійською! Щоб іноземці могли теж побачити наш біль і відчути це.

З Морте я до речі досі не розібралася (лайк до слова за те, що якщо повернутися після справжнього кінця він говорить нам про це). В сенсі, наче його ім'я означає "смерть" чи "страждання", плюс він змушував іншого страждати - отже, може він дійсно є втіленням думок Марії про смерть, про такий "вихід" зі свого становища. Однак водночас мене напружують його згадки про "сестру", що й збиває з пантелику відносно того, хто він.

Загалом, дякую вам за "Крила", бо не дивлячись на весь біль, ваша історія дійсно літає ~

У цьому джемі багато новел, де згадується війна, що абсолютно не дивно. В багатьох із них цей травматичний досвід не опрацьований, він сирий і буквальний. А ось в "Крилах" помітно, що відбувається символізація досвіду, тобто читачу дається не сире наповнення, а певним чином перетравлене, опрацьоване. Ваша новела дуже крута і художньо цілісна.

Якщо маєте бажання - завітайте до нашого україномовного чату про візуальні новели https://t.me/ua_visual_novels

Ми обговорюємо там роботи з джему, в тому числі й вашу новелу.

P.S. Особливо дякую вам за поганий фінал.

Дуже сподобалась загальна атмосфера історії та її стиль. Сильні вайби Ryukishi07. Це одна з найбільш ємоційно пронизливих робіт цього джему. Дякую вам за цю новелу.

Пройшла 2 фінали вашої гри. Круто що у вас немає "поганого" фіналу. А також, сподобався сам задум, яким чином ви намагалися зобразити саму ситуацію, цю жахливу трагедію, з погляду дитини, мозок якої створив власний світ щоб дистанціюватися. 

Також власне арти персонажів у вас хороші, такі...і гарні і викликають певну настороженість при їх вигляді, так і натякаючи, що щось тут не так.

Тепер я мушу і про реалізацію написати трохи...але це для того, щоб ви бачили в якому напрямку рухатися:

1) Головне меню та ігрове меню. ГМ у вас специфічно локалізоване, і це цікаво, а от заходиш в ІМ, і там уже стандартні назви програмні...+ українська локалізація ренпаю, яку потрібно підправляти. Щоб не було всяких "приховати" і "невидимий текст", і щоб пункти меню були локалізовані так же як в ГМ.

2) Кольори. Швидке меню практично на усіх фонах не видно. Такий текст завжди ліпше робити темним (окрім випадків, коли у вас темні фони\бокси для тексту). Сам текст, якщо білим помітно, то той червоний, котрий ви підібрали: надто яскравий (від чого не приємний сприйняттю(може це індивідуальне)) та дуже сильно рябить на фонах бордових (стає ледь помітним).

3) NVL. Ви обрали такий метод подачі інформації...гаразд. Але це вкрай погано, що ваші гарненькі спрайти постійно закриті текстом (або на них накладена зеленувата підложка для тексту). Ще одне (індивідуально моє, бо і так може бути), спробуйте подивитися, як виглядатиме, якщо центрувати розміщення тексту відносно бокса-NVL.

4) Власне текст. У вас ведеться розповідь і діалоги послідовними абзацами. Але ніяк не підписані імена тих, хто яку фразу говорить. Лише виділено лапками, що фраза говориться вголос. Але є багато моментів, коли одна людина говорить декілька фраз підряд...гравцям доводиться здогадуватися, хто ж саме зараз говорить. Ще одне нерозуміння бажання використовувати NVL без імен персонажів...уже б взяли текст-бокс звичайний і власне Діалоги через нього подавали абощо.

5) Сценарій. Як я і писала, сюжет файний, такі історії нам потрібні, бо про війну треба говорити щоб люди не забували, ви вдало підв'язували сцени з ілюзій дівчинки до реальних подій. Але...сценарій був дещо нудним. Не виключено що це саме через формат подачі тексту який ви обрали. Да, були прямо емоційні моменти, але в основному...в першу чергу ти не розумієш хто що говорить, і це втомлює доволі швидко. (у фіналі все файно)

6) Музика\звуки. Музика доволі відповідає духу історії, тому тут молодці, вона звучить переважно, як колискова з горрорними мотивами. Звуки...да, у вас був дисклеймер...але особисто для мене це було не ок, коли в домі був скрімер при розмові з дівчинкою. А ще...звуки криків людей...це якийсь жах...про таке ніхто не попереджав. Я розумію, що ви хотіли передати реально, що люди які тікали від війни на більш-менш безпечні території, могли чути...але навіщо ці крики пускати на весь залишок сцени...новелу можуть проходити і ті люди, які реально чули щось подібне, і не думаю що їх реакція буде "о, круто, реалістично кричать" (зі звуками це моя особиста думка, це нормально якщо лише мені це не зайшло).

7) Оформлення сторінки вашої гри...знову ж таки, на зеленій підложці дрібний білий та рожевий тексти не зовсім чітко видно. Фон в свою чергу дуже миленький і ніжний, хочеться розглядати і любуватися кожним сантиметром малюнку.

Загалом, оскільки я виділила час на проходження вашої гри, то уже і написати вам вирішила, бо бачу, про наявні проблеми виконання вам ніхто не вказує і не радить нічого також. Ще раз наголошу...наявність ф-ції NVL — не значить що вона доцільна абсолютно для всього.
Бачу ви плануєте і продовження робити. Бажаю вам успіхів у цьому! Впевнена що наступну свою роботу ви виконаєте на багато вищому рівні, уже знаючи які можливості надає рушій і розраховуючи свої сили.

Сподіваюся нічого не забула. (прийшла і ото от понаписувала всякого кодерка візуального роману "Розчаровані", мимоволі і сама трохи розчарована, що довелося стільки писати) 💜🦖

Ох, це було дуже страшно. Повелась на милу картинку і не повірила, що тут можуть бути настільки моторошні штуки. 

Це було майстерно однак. Ваш твір мав би бути екранізованим чи щось подібне, дуже вартісний. Його варто перекласти на англійську й розповсюджувати.

Чудова графіка, музика підібрана вдало, текст вичитаний і гарно складений. Яскраві образи. Деякі настільки яскраві, що аж погано (але це суто мої приколи). 

Підняли настрій Велика Матір і покоївка) І здається, що Асель звати Лесею, ось так.